Наказ Мінагрополітики України № 509-b від 30.12.2014 РЕЖИМ РИБАЛЬСТВА в дніпровських водосховищах у 2015 році

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ
Міністерства аграрної політики
та продовольства України
30.12.2014  № 509

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
15 січня 2015 р.
за № 39/26484


РЕЖИМ РИБАЛЬСТВА
в дніпровських водосховищах у 2015 році

1. Цей Режим розроблено відповідно до Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів».

2. Промисел водних живих ресурсів у дніпровських водосховищах у 2015 році здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об’єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 18 березня 1999 року № 33, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 1999 року за № 326/3619 (із змінами) (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

3. Промислове рибальство в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та положень про них.

4. Терміни початку й закінчення лову, установлені Правилами рибальства та цим Режимом, включають першу та останню дати вказаних періодів промислу.

5. Довжина однієї ставної сітки, що застосовується на промислі на водосховищах Дніпровського каскаду, повинна бути не більше 70 метрів.

6. Допускається на Київському водосховищі:

протягом усього промислового періоду проводити відлов верховодки та тюльки в місцях їх скупчень активними знаряддями лову під контролем органів рибоохорони;

протягом усього промислового періоду використовувати для облову скупчень сріблястого карася та плітки сітки з кроком вічка а = 50 мм.

7. Допускається на Канівському водосховищі протягом усього промислового періоду використовувати для облову скупчень сріблястого карася та плітки сітки з кроком вічка а = 50 - 60 мм.

8. Допускаються на Кременчуцькому водосховищі:

1) відповідно до наказу Мінприроди України від 15 листопада 2005 року № 411 «Щодо затвердження змін до Положення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Сулинський» на території заказника:

зариблення рослиноїдними рибами на ділянці «Насосна № 2» у районі с. Бугаївка Глобинського району Полтавської області;

спеціалізований лов старшовікових груп рослиноїдних та аборигенних видів риб крупновічковими сітками з вічком а = 110 мм і більше в осінній період з 01 жовтня до встановлення льодоставу, але не пізніше 15 грудня, на ділянці від створу Жовнінська круча - село Мозоліївка вгору до гирла р. Сула на відстані нижче 1 км від Липівського автомобільного мосту. Лов здійснюється на підставі наукового обґрунтування згідно з лімітом Кременчуцького водосховища. Кількість сіток, що встановлюються під час лову на акваторії, регулюється залежно від рівня води у водосховищі координаційним штабом з проведення лову. Штаб відбіркового лову в Сулинській затоці Кременчуцького водосховища в осінній період та його повноваження визначаються під час засідання комісії Державного агентства рибного господарства України з визначення користувачів водних біоресурсів, що здійснюватимуть зазначений лов відповідно до чинного законодавства;

2) проведення лову верховодки і тюльки в забороненій зоні Канівської ГЕС протягом усього промислового періоду;

3) використання дрібновічкових ятерів (вічко а = 5 - 10 мм) для відлову верховодки і тюльки у весняно-літній період, включаючи період заборони на лов водних живих ресурсів, під контролем органів рибоохорони;

4) вилов тюльки і верховодки тюльковими тралами протягом усього промислового періоду в 500-метровій зоні насосних станцій.

9. Допускається на Дніпродзержинському водосховищі:

на закорчованих і зарослих ділянках водойми у межах острова Крячок, Чикалівських, Успенських, Келебердянських заплав застосування низькостінних поріжних сіток з кроком вічка а = 36 - 60 мм і більше;

у період з 01 жовтня у середній частині водосховища (с. Кам'яні Потоки - с. Бородаївка) у місцях концентрації карася та плітки використовувати для їх облову сітки з кроком вічка а = 50 мм.

10. Допускається на Запорізькому водосховищі:

використання закидних неводів з вічком а = 100 мм і більше на нижній ділянці водосховища в межах Запорізької області, за винятком територій та об’єктів приодно-заповідного фонду;

застосування за наявності відповідного наукового обґрунтування поріжних ставних сіток з кроком вічка а = 45 - 60 мм на зарослих вищою водною рослинністю ділянках Самарської затоки для відлову крупних особин карася сріблястого;

застосування за наявності відповідного наукового обґрунтування дрібновічкових ставних сіток з кроком вічка а = 32 - 34 мм на всій акваторії Самарської затоки.

11. Допускаються на Каховському водосховищі:

1) для відлову вселених рослиноїдних риб у місцях їх скупчення протягом усього року в районі скидного каналу Запорізької теплоелектростанції застосовувати два ставних неводи з вічком у задній стінці котла не менше 100 мм; у районі приймального ковша каналу продувки Запорізької АЕС (Водянський ківш) - два ставних неводи з вічком у задній стінці котла не менше 100 мм; у районі Іванівських Кучугур - один ставний невід з вічком у задній стінці котла не менше а =100 мм;

2) протягом усього промислового періоду використання ставних сіток (у тому числі поріжних) з кроком вічка а = 50 - 60 мм у верхній частині водосховища до межі: с. Вищетарасівка Томаківського району (з правого берега) - пасажирська пристань м. Енергодар (з лівого берега);

3) протягом усього промислового періоду використання ставних (у тому числі поріжних) сіток з кроком вічка а = 50 - 60 мм на ділянках: від м. Благовіщенський до Іванівських Кучугур углиб водосховища на 2 км та від Кам'янських Кучугур до Майгори углиб водосховища на 2 км;

4) протягом усього промислового періоду використання ставних (у тому числі поріжних) сіток з кроком вічка а = 50 - 60 мм у районі скидного каналу Запорізької теплоелектростанції від лінії електричних мереж до кінця греблі водойми-охолоджувача Запорізької атомної електростанції углиб водосховища на 1 км;

5) для відлову вселених рослиноїдних риб у місцях їх скупчень у період з 20 червня по 30 вересня в затоці Нижньорогачицького лиману застосовувати один ставний невід з вічком у задній стінці котла не менше а = 100 мм;

6) протягом усього промислового періоду використання чотирьох закидних частикових неводів у нижній частині водосховища для відлову сріблястого карася на постійних тоньових ділянках під контролем органів рибоохорони;

7) відлов вселених рослиноїдних риб у місцях їх скупчення на ділянках, відведених для любительського рибальства у середній та верхній частинах водосховища, сітками з кроком вічка а = 100 мм і більше;

8) проведення в межах Херсонської області (за виключенням заток) в період весняно-літньої заборони на підставі наукового обґрунтування лову старшовікових груп рослиноїдних та інших видів риб ставними сітками з кроком вічка не менше а = 100 мм у кількості 350 одиниць. Розподіл сіток між користувачами здійснюють органи рибоохорони відповідно до наукового обґрунтування;

9) використання протягом промислового періоду дрібновічкових ставних неводів та ятерів з вічком не менше а = 5 мм у котлах (бочках) для відлову тюльки з дотриманням норм прилову молоді не більше 2% від загальної маси улову риби.

12. Забороняються у Київському водосховищі:

використання ставних сіток з кроком вічка менше а = 38 мм, а = 70 - 74 мм протягом усього року;

використання закидних частикових неводів у переднерестовий період при освоєнні 20 % річного ліміту ляща.

13. Забороняється у Канівському водосховищі використання ставних сіток з кроком вічка менше а = 36 мм, а = 70 - 74 мм протягом усього року.

14. Забороняються на Кременчуцькому водосховищі:

використання ставних сіток з кроком вічка менше а = 38 мм протягом усього року, ставних сіток з кроком вічка менше а = 40 мм до 30 вересня;

використання ставних сіток з кроком вічка а = 50 мм у період з кінця весняно-літньої заборони до 30 вересня;

використання закидних частикових неводів у період до 20 вересня.

15. Забороняється на Дніпродзержинському водосховищі використання ставних сіток з кроком вічка менше а = 36 мм протягом усього року.

16. Забороняються у Запорізькому водосховищі:

застосування протягом усього року ставних сіток з кроком вічка а = 30 - 34 мм та а = 70 мм;

використання ставних сіток з кроком вічка а = 38 мм у період з кінця весняної заборони до 20 серпня.

17. Забороняються у Каховському водосховищі:

1) використання ставних сіток з кроком вічка а = 30 - 36 мм та 70 мм протягом усього року;

2) використання порядків (лав) ятерів, ставних неводів довжиною порядку (лави) понад 500 м. Відстань між порядками (лавами) повинна бути не менше 500 метрів;

3) використання сіток з кроком вічка а = 75 мм і менше у Каїрській, Василівській, В. Лепетиській, Дудчанській та Нижньорогачицькій затоках;

4) промисловий лов у межах орнітологічного та ландшафтного заказників загальнодержавного значення «Великі та Малі Кучугури» та «Крутосхили Каховського водосховища», які входять до території національного природного парку «Великий Луг», а також у межах загальногеологічного заказника загальнодержавного значення «Дніпровські пороги»;

5) встановлення у період з 01 січня до початку весняної заборони ставних неводів, ятерів та сіток ближче ніж 500 метрів від межі заростей повітряно-водної рослинності заплавної частини Дніпровської гряди, Водянських та Іванівських Кучугур;

6) промисловий вилов раків в період линьки, спарювання та виношування ікри, терміни заборони визначаються органами рибоохорони відповідно до наукового обґрунтування.

18. На всіх дніпровських водосховищах допускаються:

максимальна довжина крила (сумарна довжина сіткового полотна від входу бочки) ятера не більше 25 метрів. Кількість бочок на 1 ятір - не більше 2 (крім Запорізького (Дніпровського) та Каховського водосховищ);

максимально допустимий прилов риби непромислової міри для сіток з кроком вічка а = 50, а = 60 мм - не більше 20 % від загальної кількості риб, що охороняються Правилами рибальства;

мінімально допустимий для вилову розмір білого, строкатого товстолобика та білого амура - 60 см (у свіжому вигляді).

19. На Запорізькому (Дніпровському) та Каховському водосховищах допускається максимальна довжина крила раколовки - 50 метрів.

20. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням відповідних органів рибоохорони можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.

21. Користувачі повинні терміново інформувати органи рибоохорони, територіальні органи Державної екологічної інспекції України та відповідне управління ветеринарної медицини про виявлення захворювань водних біологічних ресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.

22. У випадку використання будь-яких об’єктів промислу в обсягах загального прогнозу користувачі надають щоденну оперативну інформацію органам рибоохорони; при освоєнні 90 % прогнозу промисел призупиняється.

Порядок використання залишку обсягу добування (прогнозу) визначається органами рибоохорони.

23. Дозволена кількість ставних сіток з кроком вічка а = 100 мм і більше на ланку визначається органами рибоохорони.

24. Кількість знарядь лову, які будуть використовуватись на промислі протягом 2015 року на дніпровських водосховищах, наведено в додатку до цього Режиму. Розподіл знарядь лову між користувачами здійснюють органи рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації.

Директор
Департаменту тваринництва А.А. Гетя

Додаток
до Режиму рибальства
в дніпровських водосховищах
у 2015 році
(пункт 24)

КІЛЬКІСТЬ
знарядь лову, які будуть використовуватись на промислі протягом 2015 року на дніпровських водосховищах

__________
-1 Кількість сіток з кроком вічка а=100 мм та більше не обмежується.
-2 У тому числі раколовки.
-3 Активні/пасивні.